10


 

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА

Тема "Чи може людина бути творцем власного життя, або як стати успішною людиною?"

Перегляньте короктометражний фільм "Цирк метеликів"

Напишіть твір-есе  "Чи може людина бути творцем власного житття, або як стати успішною людиною?"

 

ТЕМА ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (1914-1918)

Перша світова: основні події https://drive.google.com/file/d/1OtqvPvnET0BXBfDho8O0cavepknbboPg/view?usp=sharing

                

Корисні посилання (відеоматеріали)

Привід, через який почалася Перша світова війна

Перша світова війна: основні події

 

Наслідки Першої світової війни




Тема уроку. Нові напрями в мистецтві. 
Живопис. Театр. Кіно. Музика. Масова культура. Олімпійський рух
Опрацювати параграф 26
пергляньте додатковий матеріал 
https://www.youtube.com/watch?v=mGaSM9v-G0Q
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/rozvitok-kulturi-hh-stolittya.html
Дайте відповіді на питання №1-2, 4-6






ЧЕТВЕР - П'ЯТНИЦЯ
28.05.2020 (Історія)
Тема уроку. Підсумкове узагальнення 
За допомогою вправи  Fishbone (схема, яка нагадує "скелет риби")
зробіть аналіз найважливіших подій світової історії за період 1914-1945 рр.
Схема включає в себе чотири основні блоки, представлені у вигляді голови, кісток та хвоста риби. Кожна з них відповідає за певні нюанси:
 голова – тема "Найважливіших подій світової історії 1914-1945 рр.";
 верхні кістки  – основні поняття теми Найважливіші поняття треба розміщувати ближче до голови;
 нижні кістки - факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі;
 хвіст –  висновки.



Тема уроку. . Тематичне оцінювання з розділу "УКРАЇНА  В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ"
Повторити параграфи 30-35
Переглянути відео для повторення вивченого матеріалу
https://www.youtube.com/watch?v=ub844lKHvaM&feature=emb_logo

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9717341
та для більш глибшого вивчення теми попрацюйте з тестами  за посиланням
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf3TSZCrViiZSrpIGoGZmV3SJZ0IBJ2t37DjJyrJRfdjpz9pQ/viewform
(ті учні, які вже пройшли  тест за посиланням
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf3TSZCrViiZSrpIGoGZmV3SJZ0IBJ2t37DjJyrJRfdjpz9pQ/viewform  отримали результати та 12 балів, виконання іншого тесту не обов'язково, якщо є бажання отримати ще одну оцінку пройдіть  тест "На урок" за першим посиланням)


НА ЗАВЕРШЕННЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ КУРСУ 6(10) КЛАСУ 
ПРОПОНУЮ ОЗНАЙОМИТИСЬ З КУЛЬТУРОЮ ТА ПОВСЯКДЕННИМ ЖИТТЯМ 
У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
ЧЕТВЕР
21.05.2020 (Історія)
Тема уроку. Найважливіші досягненння науки і техніки
Опрацювати параграф 25 п.1-2
Наука
1.
У 1905 р. 26-річний німецький фізик А. Ейнштейн опублікував працю «До електродинаміки тіл», у якій було закладено основи теорії відносності.
2.
У 1901 р. німецький фізик М. Планк установив, що енергія виділяється не безперервним потоком, як уважали раніше, а окремими пучками — квантами.
3.
Шведський хімік і підприємець А. Нобель заповів більшу частину своєї спадщини благодійному фонду. Нобелівську премію щорічно присуджують Шведська королівська академія наук та інші авторитетні установи Швеції, починаючи від 1901 р.
4.
1922 р. — у Канаді Ф. Бентінг і Дж. Чедвіг виділяють інсулін.
5.
1903 р. — британські вчені Е. Резерфорд і Ф. Содді заклали основи теорії радіоактивного розпаду.
6.
1908 р. — пропозиція французького лікаря Ш. Манту з діагностики туберкульозу (« проба Манту »).
7.
1908 р. — винахід «лічильника Гейгера» — німецький фізик Г. Гейгер винайшов прилад для реєстрації радіоактивних часток.
8.
1906 р. — британський біолог В. Бейтсон запровадив термін «генетика».
9.
1928 р. — винайдення А. Флемінгом пеніциліну.
10
1922 р. — О. Фрідман дійшов фундаментального висновку про те, що Всесвіт постійно розширюється (так звана теорія «Великого вибуху»).
11
1923 р. — термін «плазма» уперше був вжитий американськими вченими І. Ленгмюром і Л. Тонксом.
Техніка

1.
Перші радіомовні передачі проводили в США у 1919—1920 рр., в Англії і Франції — 1922 р. В Україні радіомовлення почалося в 1924 р. у м. Харкові.
2.
Практичне впровадження телебачення почалося з чорно-білих передач, проведених у 1925 р. Вердом в Англії та Дженкінсом у США.
3.
У 1927 р. американець Чарлз Ліндберг здійснив перший трансатлантичний переліт за 33 години.
4.
1905 р. під Альпами було прокладено Сімплонський тунель завдовжки близько 20 км.
5.
У 1904 р. було пущено першу електричку.
6.
1926 р. — встановлено телефонний зв’язок між Лондоном і Нью-Йорком на основі розвитку радіотехніки.
7.
1926 р. — перший переліт через Північний полюс на дирижаблі «Норвегія» під керівництвом Р. Амундсена.
8.
1929 р. — будівництво в Москві Шаболовської металевої вежі (160 м) для радіопередач за проектом В. Шухова.
9.
1929 р. — навколосвітня подорож німецького дирижабля «Граф Цеппелін».
10.
1915 р. — перше використання бойових отруйних газів німцями на р. Іпрі (Західний фронт).
11.
Американець Х’юберт Бут винайшов пилосос.
12.
1913 р. — початок конвеєрного складання автомобілів на заводах «Форд» (США).

Підготувати повідомлення  про одного з перших лауреатів Нобелівської премії 




 (Історія)
Тема уроку. Література
Опрацювать параграф 25 п.3
У розвитку літератури початку XX ст. виділяють два періоди: 
початок XX ст. — 1917 рр. та 1920—1930-ті рр.
Напрямки в літературі 1920—1930-х рр.
Напрямок
Стисла характеристика
Представники
Критичний реалізм. «Революція в умах»
Боротьба за визволення людства від забобонів буржуазного суспільства після Першої світової війни
Е. Б. Шоу, Т. Гарді, А. Барбюс, А. Франц, Стенлейн, Б. Рассел, Г. Уеллс, Р. Лефевр
Критичний реалізм. Література «втраченого покоління»
Розчарування у сучасній цивілізації, втрата ідеалів та релігії
Е. Хемінгуей, Е. М. Ремарк, В. Фолкнер, Р. Олдінгтон, Т. Манн
Модернізм
Прагнення до зміни не тільки змісту, а й форми літературних творів
Ф. Кафка, М. Пруст, Т. Еліот, X. Вульф, Дж. Джойс
Авангардизм
Сюрреалізм, футуризм, дадаїзм тощо
Ф. Т. Марінетті, В. Маяковський, С. Єсенін, Янко, Ж. Грос
Соціалістичний реалізм
Література-пропаганда, зображення комуністичного способу життя, принцип партійності
М. Горький
Масова література
Детективи, фантастика та ін.
А. Крісті, Ж. Сіменон, Р. Стаут, Е. Гарднер, Е. Берроуз
Доведіть чи спростуйте правомірність твердження, що «розвиток літератури нерозривно пов’язаний з важливими для кожної епохи подіями».




ЧЕТВЕР
14.05.2020 (Історія)
Тема уроку. Бойові дії 1943-1944 рр. Звільнення України
Опрацюйте параграф 34 п.1-2
Перегляньте відео
Скласти хронологічну таблицю «Військові події 1943-1944 рр.».
Перевірте свої знаня, відповівши на питання вікторини 

"Воєнні дії на території України під час Другої Світової"

https://learningapps.org/7382638
та виконавши вправу "Україна в роки Другої світової війни"
https://learningapps.org/10274780
П`ЯТНИЦЯ
15.05.2020 (Історія)
Тема уроку. Внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Ціна перемоги. Культура в роки війни.
Опрацювати параграф 34 п.3 та параграф 35
та додаткову інформацію по питанням теми
1.Внесок українського народу в перемогу над нацизмом
https://www.youtube.com/watch?v=YxUCo2XRp-A
2.Ціна Перемоги
https://www.youtube.com/watch?v=WCXQNDUCUZI
3.Депортація татар та інших народів із Криму
https://www.youtube.com/watch?v=wEKlCjU9DAg
4.Особливості культурного життя в роки війни
https://www.youtube.com/watch?v=-EHlgz-LHqE
Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів та поняття залежно від їхньої ролі в подіях Другої світової війни (по кожному окремо): депортація, Є Патон, І. Багряний, К. Дерев’янко, О. Довженко, І. Кожедуб, В. Порик, О. Теліга, І. Сікорський, Амет-Хан Султан.
Виконане завдання надіслати до 19.05.2020






 ПОНЕДІЛОК
04.05.2020 (Історія)
Тема уроку. Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.
Початок Другої світової війни.
Опрацюйте параграф 30
Перегляньте презентацію
Попрацюйте з історичною картою

Виконайте завдання

1)Події початку Другої світової війни  

https://learningapps.org/1011227

2) Розв'яжіть  кросворд "Початок Другої світової війни"

https://learningapps.org/10728983

Скріншоти виконаних завдань надіслати до 07.05.2020






ЧЕТВЕР
07.05.2020 (Історія)
Тема уроку. Бойові дії в 1941-1942 рр. Окупація України військами Німеччини та її союзниками. Новий порядок. Колабораціонізм.
Перегляньте відеолекції та опрацюйте параграф 31 п.1-3, та параграф 32

Початок німецько-радянської війни (1941 - 1942) 

Розчленування територій України за «новим порядком»  у часи Другої світової війни 

«Новий порядок» та колабораціонізм у часи Другої світової війни 
Скласти хронологічну таблицю «Військові події 1941-1942 рр.».
Виписати з параграфів нові терміни і поняття: 
"Новий порядок", план "Ост",окупація, окупаційний режим,Голокост, антисемітизм, гетто, колабораціонізм, колаборант, остарбайтери, концентраційний табір (концтабір), «Праведники народів світу», Бабин яр.
Виконане завдання надіслати до 14.05.2020




П`ЯТНИЦЯ
08.05.2020 (Історія)
Тема уроку. Розгортання руху Опору в Україні
Перегляньте відео та опрацюйте параграф 31 п.4 та параграф 33

https://www.youtube.com/watch?v=IicaZ8N7NVQ&feature=emb_logo

https://www.youtube.com/watch?v=pO3G7X2clKo&feature=emb_logo

Скласти таблицю «Рух Опору в Україні під час Другої світової війни»
Орієнтовний вигляд таблиці
Характеристика 
Течії
      Радянська                   Націоналістична
Мета


Організаційне оформлення


Території


Командири


Специфіка бойових дій


Заповнену таблицю  надіслати до 15.05.2020 




Тема уроку. Завершення і наслідки Другої світової війни
Прегляньте відео 
Опрацюйте параграф 23 п.2 та параграф 24
Зробіть короткий конспкект подій
Орієнтовний приклад
1.Капітуляція Німеччини
У січні — квітні 1945 р. радянські війська від Балтики до Карпат здійснили завершальні операції проти фашистської Німеччини. У січні розпочалася Вісло-Одерська операція, яка завершилася звільненням Варшави і майже всієї території Польщі. На початку лютого було звільнено Будапешт, у середині квітня — Відень, після чого радянські війська вирушили в наступ на південні райони Німеччини і Прагу.
У березні союзні армії зайняли Рур і ряд районів Західної Німеччини, а у квітні англо-американські армії знаходилися вже в 100 км від Берліна. В той же час радянські війська розпочали штурм німецької столиці, а союз­ні війська, долаючи опір окремих груп німецьких військ, вийшли до Ельби в районі Торгау. Тут 25 квітня передові патрулі 1-ї американської армії зустрілися з авангардом 58-ї гвардійської дивізії 1-го Українського фронту.
 29 квітня капітулювали німецькі війська в Італії, 2 травня вони припинили опір у Хорватії, Південній та Західній Австрії, Південній Німеччині.
21 квітня — 1 травня жорстокі бої відбулися на вулицях Берліна, де бо­ротьба точилася за кожен квартал і будинок. 30 квітня Гітлер покінчив життя самогубством.
У ніч з 8 на 9 травня було підписано Акт про воєнну капітуляцію Німеччини. Розпочата в вересні 1939 р. Гітлером війна в Європі за­вершилася цілковитим розгромом Німеччини.
2. Капітуляція Японії
Після завершення воєнних дій в Європі союзницькі війська розпочали широку підготовку до наступу на Японію. 8 серпня Радянський Союз оголосив Японії війну.
 Радянські війська розпочали воєнні дії проти Квантунської армії. 14 серпня японський імператор дав наказ військам припинити опір. Проте радянські війська продовжували воєнні дії, бо мали плани не лише щодо Курильських островів і Сахаліну, а й щодо інших територій Японії.
Разом з тим між союзниками і Японією велися переговори про капітуляцію останньої, але вони зайшли в глухий кут. Тоді новий прези­дент США Гаррі Трумен за домовленістю з Англією дав розпорядження про атомне бомбардування Японії. 6 серпня 1945 р. на Хіросіму була скинута перша бомба, внаслідок чого загинула чверть населення міста. 9 серпня друга атомна бомба була скинута на Нагасакі. Загалом загинуло і було покалічено 447 тис. чоловік.1945 р.
2 вересня Японія капітулювала.
3. Потсдамська конференція
Останньою зустріччю глав трьох держав — учасниць антигітлерівської коаліції — була Потсдамська конференція 17 липня — 2 серпня 1945 р. Вона закріпила поділ Німеччини на чотири зони окупації. Учасники конфе­ренції розробили принципи демілітаризації, денацифікації та демократизації Німеччини. Конференція розглянула ряд територіально-політичних питань, заклала основи підписання серії мирних договорів, що враховували геопо-літичні інтереси СРСР.
4. Нюрнберзький та Токійський процеси
3 грудня 1945 р. до жовтня 1946 р. у Нюрнберзі відбувався міжна­родний суд над політичними і військовими керівниками фашистської Німеч­чини.
Нюрнберзький процес — перший в історії суд, що визнав агресію найтяжчим кримінальним злочином, покарав як кримінальних злочинців державних діячів, винних у підготовці, розв'язанні і веденні агресивних
війн.
5. Наслідки Другої світової війни
Таким чином, головним наслідком Другої світової війни був розгром союзними державами збройних сил держав фашистського блоку. У війні брали участь 61 держава і 80% населення світу. За роки війни було мобі­лізовано в армії більше ПО млн. чоловік. За офіційними даними СРСР втратив на фронтах 8 827 700 чоловік. Загальні втрати СРСР варіюються між 21,3—27 млн. за офіційними даними і 46 млн. за даними незалежної експертизи.
Загальні втрати Німеччини у війні становили 7,8 млн., Японії — 3,6 млн. чоловік.
Надзвичайно великими були матеріальні збитки: зруйновані тисячі міст, серед них — Белград, Будапешт, Берлін, Варшава, Дрезден, Київ, Кельн, Ленінград та ін., тисячі кілометрів залізниць і доріг, залізничних та автодо­рожніх мостів, від мирної праці відірвані мільйони трудових рук. Лише в СРСР до армії було мобілізовано 33% чоловічого населення.
У результаті Другої світової війни значно посилилася роль у світі двох наддержав — США і СРСР. Відмінність їх політики у подальшо­му призвела до невтримної гонки озброєнь, зокрема виробництва зброї нових видів. Воєнні потреби стали поштовхом до розвитку науки і техніки, наукових відкриттів: виготовлення атомної зброї, радарних установок, реактивних двигунів тощо. Проте парадоксом цього роз­витку було те, що зусилля вчених підпорядковувались винайденню ефективніших засобів ведення війни. Закінчення світової війни не при­вело до миру і спокою у світі. Протистояння двох наддержав — СРСР і США, яке розпочалося після завершення втни, започаткувало тре­тю, "холодну втну".
Конспект надіслати до 30.04.2020 







ЧЕТВЕР
23.04.2020 (Історія)
Тема уроку. Корінний перелом у війні.
Перегляньте відеоматеріал
Опрацюйте параграф 22
Продовжіть  синхроністичну таблицю основних подій на фронтах 
Другої світової війни у 1943-1944 рр.

Радянсько-німецький фронт
Африканський театр бойових дій
Середземноморський театр бойових дій
Тихоокеанський театр бойових дій




Заповнену таблицю надіслати до 27.04.2020



П`ЯТНИЦЯ
24.04.2020 (Історія)
Тема уроку. Створення антигітлерівської коаліції. Дипломатія часів війни.
Опрацюйте параграф 21 п.4 та параграф 23 п.1
Перегляньте презентацію
Розкрийте значення, основні принципи й етапи створення антигітлерівської коаліції.
Скріншоти з виконаними завданнями надіслати до 27.04.2020


ПОНЕДІЛОК
13.04.2020 (Історія)
Тема уроку. ПОЧАТОК ВІЙНИ. ПОДІЇ 1939 — ЧЕРВНЯ 1941 pp.
Опрацювати параграф 20 п.2 та додаткову інформацію за посиданням
https://history.vn.ua/compendium/11klasvs/1.html
Перегляньте відео  "Початок Другої світової війни"




Заповнити таблицю "Агресія в зеніті (1939-1941 рр.)" (за зразком)

дата
Країна, що здійснювала агресію
Країна, яка стала жертвою агресії
1 вересня 1939 р.
Німеччина
Польща
17 вересня 1939 р.
СРСР
Польща
-
-
-
-
-
-

Заповнену таблицю надіслати до 16.04.2020


ЧЕТВЕР
16.04.2020 (Історія)
Тема уроку. ПЕРЕБІГ ПОДІЙ ВІЙНИ У 1941-1942 рр.
Опрацювать параграф 21 п.1-3та карти,  переглянути відео "Бойові дії в 1941 - 42 рр." 


1.Напад Німеччини на СРСР«План «Барбаросса». 


                     Перебіг подій на радянсько-німецькому фронті у 1941-1942 рр.

2.Бойові дії в Північній Африці.
3.Бойові дії на Тихому океані. Вступ у війну США. Перл-Харбор.

Складіть синхроністичну таблицю основних подій на фронтах 
Другої світової війни у 1941-1942 рр.
Радянсько-німецький фронт
Африканський, Середземноморський театри бойових дій
Тихоокеанський театр бойових дій







П`ЯТНИЦЯ
17.04.2020 (Історія)
Тема уроку. ОСОБЛИВОСТІ ОКУПАЦІЙНОГО РЕЖИМУ ТА РУХУ ОПОРУ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ.
Опрацюйте параграф 21 п.5-7 та додаткову інформацію

1. Нацистський «новий порядок» в Європі. Окупаційна політика Японії
Окупація агресивними державами значних територій в Європі, Азії, Африці супроводжувалось встановленням “нового порядку”. Основним його змістом було забезпечення панування загарбників. Цей порядок базувався на нещадному терорі і насильстві.
З висловлювань Гітлера про мету війни
«Ми повинні знищити населення – це входить в нашу місію охорони німецького населення. Нам доведеться розвинути техніку винищення населення. Якщо я посилаю цвіт німецької нації у пекло війни, то я маю право знищувати міліони людей низчої раси, які розмножуються як черви… Мова йде про війну на знищення. На Сході жорстокість є благом для майбутнього. Росіяни, поляки, українці, білоруси повинні зникнути. Їх слід використати на благо рейху. Когось переселити в Африку, Америку…
     Окуповані країни Європи та Азії зазнали значних територіальних змін. На карті світу з’явились нові держави:  Словаччина (1939 р.), Хорватія (1941 р.), Бірма (1944 р.), Індонезія (1945 р.). Але незалежність цих держав була дискредитована співробітництвом з агресорами.
       Такі держави, як Австрія, Чехословаччина, Польща, Югославія, Люксембург, Греція були ліквідовані. У Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії, Франції — до влади прийшли профашистські (колабораціоністські) уряди.
Колабораціонізм – явище, яке притаманне періоду Другої світової війни. Співробітництво урядів, окремих осіб з окупантами.
             Держави-союзниці Німеччини, Італії, Японії отримали значні територіальні придбання. Так, Угорщина отримала Карпатську Україну, Трансильванію, частину Словаччини і Югославії, Румунія — Трансністрію, Болгарія — Південну Добруджі, Македонії, Фракії, Фінляндія повернула собі втрачені в 1940 р. території.
      Окупаційна політика на території загарбаної Східної Європи та СРСР проводилась згідно плану “Ост”.
   Окуповані радянські територiї були розділені на три частини. Тиловi райони німецьких груп армiй було передано пiд управлiння воєнного командування, а iнші пiдпорядковано “схiдному мiнiстерству” на чолi з Розенбергом i подiлено на два рейхскомiсарiати — “Остланд” (Прибалтика й бiльша частина Бiлорусiї) та “Україна”. Захiдноукраїнськi землi були приєднанi до польського “генерал- губернаторства”.
     Нацисти прагнули створити на завойованих ними територiях “життєвий простiр для нiмецької нацiї”. Мiсцеве населення мало бути перетворене по сутi на рабiв, iнтелiгенцiя лiквiдована. На окуповані території планувалось переселити близько 10 млн. німців. Місцевого населення передбачалось залишити близько 14 млн. чол. Всі інші підлягали знищенню. Одна з перших колоній німецьких переселенців створювалась в районі Вінниці.
   Головними засобами, якими фашисти користувалися в утвердженнi свого панування, були нацьковування одних нацiй на iншi і фізичне винищення. Такі народи, як цигани, євреї, підлягали повному знищенню.
   З окупованих територій до Нiмеччини вивозились продовольство i сировина, iншi матерiальнi цiнностi. Населення на окупованих територiях спочатку взагалi нiчого не отримувало за свою працю, потiм стало отримувати мiзернi пайки за роботу на окупантiв. У жахливих умовах знаходились 5,5 млн. радянських вiйськовополонених, 3,5 млн з них загинуло. За період 1941-1944 рр. з ворожого полону втекло 450 тис. радянських солдат і офіцерів, хоча значна частина їх була схоплена, ті що вирвалися, влилися до руху Опору різних країн Європи. Втеч з полону таких масштабів не знала жодна з армій світу.
     Важливим елементом у насадженні “нового порядку” були концентраційні табори, до яких відправляли всіх невдоволених і тих, кого нацисти вважали небезпечними для свого режиму. У Європi налiчувалося близько 30 концтаборів. Найбільші з них — Дахау, Бухенвальд, Майданек, Освенцiм. Це були справжні фабрики смерті. Там було знищено мільйони людей з різних країн.
Пiсля запровадження “нових порядкiв” поневоленi народи Європи й Азiї стали на боротьбу проти ворога.
2. Рух Опору
    Окупаційна політика Німеччини і Японії викликала розгортання руху Опору. Він виник у всіх окупованих країнах, але розмах його був різним. На чолі руху Опору стали соціалістичні, комуністичні, радикальні і націоналістичні парті.
Рух Опору в Європі
Країна
Організації, збройні форимування руху Опору
Основні події визвольної боротьби
Франція
Зовнішній рух Опору: «Вільна Франція», «Франція, що бореться», їх наступник – Французький комітет національного визволення (ФКНВ, 1943р.).
Внутрішній рух Опору: «Таємна армія» (1942 р.), Національна рада опору (НРО,1943 р.), Французькі внутрішні збройні сили (ФФІ, 1944 р.)
Всі учасники руху Опору визнавали загальне керівництво ФКНВ на чолі з Ш.де Голлем.
Збройні підрозділи зовнішнього опору приймали участь у бойових діях проти німецьких та італійських військ у Північній Африці та Західній Європі у складі військ союзників.
Внутрішній опір використовував всі методи боротьби з окупантами від підпільної боротьби до партизанських дій (макі).
15 березня 1944 р. НРО прийняла програму руху: зройне повалення окупаційного режиму і створення тимчасового уряду.
Після висадки військ союзників у Нормандії макі активізували дії по всій території Франції. Найбільше повстання спалахнуло в районі Гренобля (південь Франції).
18 серпня 1944 р. у Парижі спалахнуло антифашистське повстання. Через 4 дні місто було повністю в руках повсталих.
Бельгія
Фронт незалежності (1941 р.) у 1943 р. створив патриотичну міліцію. Емігрантському уряду підпорядковувалась «Таємна армія».
Формування руху пру використовували як пасивні, так і активні методи боротьби з окупантами (саботаж, диверсії, дії партизанських загонів тощо).
Голландія
Рада Опору (1943 р.), «Бойові дружини», «Служба порядку».
Єдиного керівного центру опору не було.
Названі організації використовували всі методи боротьби. З 1944 р. емігрантський уряд намагається встановити контроль над оорганізаціями руху Опору.
Данія
Рада Свободи (1943 р.), мала воєнну комісію і армію чисельністю 25 тис. чол.
Під тиском руху Опору колабораціоністський уряд відмовивився від подальшого співробітництва з окупантами. З квітня 1944 р. бойові дії руху Опору були підпорядковані штабу військ союзників.
Норвегія
Частини норвезької армії, які не склали зброю, партизанські загони, підпільні групи. Єдиного центру опору не існувало.
1940-1941 рр. активна збройна боротьба проти окупантів. 1942 р. спад руху Опору.
З 1943 р. активізація руху Опору. Найгучніша акція: знищення заводу по виробництву важкої води для німецької атомної бомби; зрив мобілізації норвезької молоді до німецької армії.
Італія
Комітет національного визволення. Партизанські загони гарібальдійців (утворили ліві і центриські партії). У вересні 1943 р. король і маршал Бодальо зміщають Муссоліні.
З осені 1943 р. розгортання масового партизанського руху на Півночі Італії проти німецької окупації і держави Сало на чолі з Муссоліні. Створення «партизанських республік». Захоплення і страта партизанами Муссоліні та його коханки Карли Петаччі (28 квітня 1945 р.).
Польща
Сили зовнішнього опору: збройні формування на території СРСР Армія В.Андерса (у 1942 р. з СРСР була перекинута у Північну Африку), Войсько польське (вело боротьбу разом з радянською армією).
Сили внутрішнього опору: Армія Крайова (утворена в 1939 р. представниками правих і націоналістичних сил, підпорядковувалась емігрантському уряду). Гвардія Людова утворена комуністами. Батальйони хлопські.
Польський комітет національного визволення (1944 р.) займав прорадянські позиції.
Участь у бойових діях разом з союзниками  (Північній Африці, Західному і Східному фронтах Другої світової війни). Участь у штурмі Берліна (Войсько польське).
Сили внутрішнього опору застосовували всі методи боротьби.
Серпень 1944 р. антифашистське повстання у Варшаві організоване АК (командуючий генерал Бур-Комаровський) було придушене після місячних боїв.
У 1943 р. у варшавському гетто відбулось антифашистське повстання євреїв, яке було жорстоко придушене.
Чехія і Словаччина
Сили зовнішнього опору: Чеська бригада під командуванням Л.Свободи, що воювала в складі радянської армії. Емігрантський уряд у Лондоні.
Сили внутрішнього опору: найслабший у Європі (Чехія). Діяли окремі підпільні групи і збройні загони.
Партизанська армія Словаччини (65 тис. чол.).
На території Чехії рух Опору обмежувався в основному актами саботажу.
Антифашистське повстання у Празі (травень 1945 р.).





Словацьке національне повстання (осінь 1944 р.). Придушене німецькими військами.
Югославія
Четніки («Королівська армія Югославії на батьківщині» під командуванням Драголюба-Дража Михайловича, утворена влітку 1941 р.), переважно сербська.
Народно-визвольна армія Югославії (НОАЮ), під керівництвом комуністів на чолі з Броз Тіто. Визнана союзниками.
Антифашистське повстання влітку 1941 р. у Сербії та Черногорії. Придушене.
Створення партизанських армії, розгортання масової боротьби. До початку 1943 р. НОАЮ, яка нараховувала 320 тис. бійців,  звільнила 2/5 території країни. Вирішальна битва в долині р. Неретви. Німецькі війська не змогли розгромити НОАЮ. У 1943 р. було створено уряд нової Югославії –   Національний комітет визволення Югославії на чолі з Й.Броз Tiто, на засіданні Антифашистського віче народного визволення Югославії, який було визнано країнами союзниками антигітлерівської коаліції.
Албанія
Національно-визвольний фронт (НОФ) і його Національно-визвольна армія (НОА), очолювана комуністами (Е.Ходжі).
Батальйон «Антоніо Грамши» з італійських солдат, які в 1943 р. перейшли на бік партизан.
Рух Опору вів успішну боротьбу проти італійських, а з 1943 р. проти німецьких окупантів. НОА самостійно звільнила країну від окупації.
Греція
У 1941 р. Комуністична партія Греція на чолі з Д.Сатьясом створила широкий Фронт опору (ЕАМ) зі своєю підпільною партизанською армією (ЕЛАС, командуючий генерал С.Сарафіс) – найбільш чисельна і боєздатна (40 тис. чол.).
До пиходу англійських військ (січень 1944 р. ЕЛАС звільнила територію Греції від німецьких військ і спробував встановити свою владу. У 1944 р. розгорнулись бої між ЕЛАС і англійськими військами (введені за угодою між Черчіллем і Сталіним), які завдали їй поразки.
Підготувати проект «Голокост – це грізне попередження всім сучасникам» або "Праведники народів світу: подвиг в ім'я людяності" 
Виконані завдання надіслати до 23.04.2020




ПОНЕДІЛОК
06.04.2020 (Історія)
Тема уроку. Радянсько-німецькі відносини.
Опрацюйте параграф19 п.6 та додаткову інформацію.
Додаткова інформація
1. Радянсько-німецькі відносини напередодні Другої світової війни
16 квітня 1922 року. Рапалльський договір
Означав зрив міжнародної дипломатичної ізоляції більшовицької диктатури Росії.
24 квітня 1926 року. Берлінський договір 
19 серпня 1939 року. Німецько-Радянський торговельний договір
Німеччина надавала СРСР кредит на 200 мільйонів рейхсмарок та взяла на себе зобов'язання поставити Радянському Союзу за цим кредитом верстати та інше фабричне обладнання, а також військову техніку; СРСР зобов'язався погасити кредит поставками сировини та продовольства.
23 серпня 1939 року. Пакт Молотова — Ріббентропа
Договір означав раптову зміну орієнтації зовнішньої політики СРСР на зближення з Німеччиною. Додатковий секретний договір розмежовував сфери впливу в країнах Балтії та Східній Європі.
28 вересня 1939 року. Договір про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною
Уточнив розміщення кордонів, зафіксував ліквідацію Польської держави.
11 лютого 1940 року. Договір про торгівлю між СРСР та Німеччиною
Згідно з договором Радянський Союз погодився з 11 лютого 1940 р. до 11 лютого 1941 на додачу до обсягів, зазначених в торговельному договорі 1939 р., поставити товарів (нафти, сировини, борошна) на суму від 420 до 430 мільйонів рейхсмарок. У період з 11 лютого 1941 до 11 серпня 1941 Радянський Союз мав поставити до Німеччини на додачу до обсягів зазначених в торговельному договорі 1939 р. товарів на суму від 220 до 230 мільйонів рейхсмарок. Як оплату за радянські товари Німеччина мала поставити товари власного виробництва (військову техніку, верстати та технології, сировину).
10 січня 1941 року. Договір між Союзом РСР і Німеччиною про радянсько-німецький кордон (1941)
10 січня 1941 року. Господарська Угода між СРСР і Німеччиною (1941)
Виявився не довготривалим — лише через 6 місяців Німеччина напала на Радянський Союз. Продовжував та розширював попередні домовленості. Допоміг Німеччині витримати британську блокаду та накопичити ресурси перед початком війни з Радянським Союзом.
2. Радянсько-німецькі договори 1939:
1) Німецько-радянська торговельно-кредитна угода 19 серпня 1939 укладена в Берліні (Німеччина) в результаті переговорів між наркомом закордонних справ СРСР В.Молотовим і міністром закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропом (підписана з боку СРСР – заст. торг. представника СРСР у Німеччині Є.Бабаріним, із нім. боку – зав. східноєвроп. секції екон. відділу МЗС Німеччини К.Шнурре). Запропонована нім. стороною як перший крок до покращення радянсько-нім. відносин.
Німеччині було терміново необхідно укласти політ. угоду з СРСР з метою зриву його переговорів із Великою Британією та Францією. Крім того, цим кроком Берлін прагнув усунути можливі перешкоди на шляху реалізації нім. намірів щодо Польщі. Рад. стороною розглядалася як важливий крок у задоволенні екон. потреб д-ви, а також передумова подальших переговорів і підписання договору про ненапад між СРСР і Німеччиною.
Угода передбачала надання Німеччиною СРСР кредиту в розмірі 200 млн нім. марок терміном на 7 років з 5-відсотковою ставкою (таємний договір передбачав зниження ставки до 4,5 %, а 0,5 % йшло на спец. рахунок СРСР у Берліні) для закупівлі нім. товарів упродовж 2-х років із дня підписання угоди, а також поставку товарів у той самий термін з боку СРСР Німеччині на суму у 180 млн нім. марок.
Німеччина взяла на себе зобов'язання надати СРСР за цим кредитом гірничорудне устаткування, обладнання для нафтової, хімічної та сталеливарної пром-сті, електростанцій, турбіни, ковальсько-пресове обладнання, металорізальні верстати, локомотиви, судна, метали та ін. товари, а також військ. техніку. СРСР зобов'язався погасити кредит поставками товарів, переважно сировини: деревини, бавовни, нафти, бензину, фосфатів, платини, невиробленого хутра, кормового зерна, а також продовольства.
11 лютого 1940 укладено Госп. угоду між Німеччиною та СРСР про розширення торгівлі;
2) 23 серпня 1939 р. Радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього («пакт Молотова-Рібеннтропа»), який передбачав розмежування сфер інтересів Німеччини та СРСР у Східній Європі по лінії річок Нарев – Вісла – Сян; до сфери впливу СРСР входили західноукраїнські землі.

Відео цей день в історії


Самостійно потренуйте працювати з карикатурами
Розгляньте польську та англійську карикатури на пакт Ріббентропа – Молотова «Прусська присяга на вірність Москві».


Гитлер приехал к Сталину, мира искать,
И на коленях, стал Сталина он умолять:
«Прибалтику я Вам отдам, и Польши половину на раздачу,
Лишь бы был мир меж нами! Я так его желаю! Просто плачу!»
«Сушай, товарищ Гитлер, что я тэбэ скажу!
Я Польшу принимаю! Прибалтов тоже на баланс свой посажу!
Но ты мне слово своё честно даешь,
Что в теченье дести лэт, ты на меня не нападешь?!»
«Конечно, товарищ Сталин! Слово даю! Готов и Договор я подписать!»
«Тогда скажи ты Риббентропу, что к Молотову он может приезжать!»



3) Договір про дружбу та кордон між СРСР і Німеччиною 28 вересня 1939 – договір між нацистською Німеччиною і СРСР, підписаний міністром закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропом і наркомом закордонних справ СРСР В.Молотовим після вторгнення в Польщу армій Німеччини та СРСР і окупації її земель. Став логічним завершенням таємної угоди, укладеної між Москвою і Берліном 23 серпня 1939.
Провів розмежування між СРСР і Німеччиною приблизно по "Керзона лінії" (лінії Нарев (прит. Вісли) – Зх. Буг (прит. Нарева) – Сян (прит. Вісли)). Закріпив ліквідацію Польс. держави. Сторони домовилися вважати розподіл Польщі остаточним і надалі спільно протистояти спробам відновлення Польс. д-ви. До СРСР були приєднані Західна Україна і Зх. Білорусь – понад 51 % території Польщі (201 тис. км²) з бл. 13 млн населення. До Німеччини відійшло майже 49 % території Польщі (188,7 тис. км²) з понад 22 млн населення.
Таємні додаткові протоколи договору (1 конфіденційний і 2 таємних: "Конфіденційний протокол" (рос. – "Доверительный протокол"), "Таємний додатковий протокол (про поправки до протоколу від 23 серпня 1939 р.)", "Таємний додатковий протокол (про недопущення польської агітації)") корегували "сфери інтересів" Німеччини та СРСР, обумовлені 23 серпня 1939 в Пакті Молотова-Ріббентропа 1939. Конфіденційний протокол визначав порядок обміну рад. та нім. громадянами між обома частинами поділеної Польщі. У ньому йшлося про те, що сторони не будуть перешкоджати особам нім. походження переселятися до Німеччини з територій, які відійшли до СРСР або перебувають у сфері рад. інтересів, і навпаки – етнічним українцям та білорусам переселятися із захоплених Німеччиною територій до СРСР. Таємні протоколи корегували зони "сфер інтересів" у зв'язку з поділом Польщі та встановлювали зобов'язання сторін щодо недопущення "польської агітації" на окупованій території, яка зачіпала інтереси сторін.
У пресі була опубл. лише осн. частина договору без додаткових протоколів.

Зробіть короткий конспект до теми
Проаналізуйте карикатури за поданим зразком
1)Що зображено на карикатурах?
2)Як художники розподілили ролі між учасниками дійства? Чому саме Сталіна зображено як господаря ситуації?
3)Яке тлумачення  пакту зобразили художники?  Яке ставлення до пакту художники намагалися сформувати у глядачів?
4)Доберіть до карикатур назви. Стисло прокоментуйте їх.

Корисна інформація 
Алгоритм робот з карикатурами       
 Аналіз карикатури.



 ЧЕТВЕР
09.04.2020 (Історія)
Тема уроку. Узагальнення
Повторити параграфи 17-19
Виконайте тестові завдання  з розділу «Передумови Другої світової війни»
http://interactive.ranok.com.ua/theme/contentview/pdrychniki/vsesvtnya-storya-rven-standarty-pdrychnik-dlya-10-klasy-zakladv-zagalno-seredno-osvti/testov-zavdannya-dlya-pdgotovki-do-tematichnogo-kontrolyu-za-rozdlom-vi-peredymovi-drygo-svtovo-vyini/testov-zavdannya-dlya-pdgotovki-do-tematichnogo-kontrolyu-za-rozdlom-vi-peredymovi-drygo-svtovo-vyini
Скріншоти з результатами надіслати до 10.04.2020 до 14:00



П`ЯТНИЦЯ
10.04.2020 (Історія)
Тема уроку. Причини, характер та періодизація Другої світової війни
1. Опрацювати параграф 20 п.1
2. Переглянути презентацію

Зробити короткий конспект у зошиті, де зазначити причини, характер та періоди Другої світової війни




ПОНЕДІЛОК
30.03.2020 (Історія)
Тема уроку. Передумови Другої світової війни
1. Переглянути відео 
Політика умиротворення агресора напередодні ІІ світової війни


2.Опрацювати параграф 17, п.1-2.
3. Скласти хронологічну таблицю подій історії міжнародних відносин 30-х рр. ХХ ст.
4. Результати роботи надіслати до 02.04. до 9:00 (можна надсилати скріншоти роботи)
 ТЕМА ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (1939-1945)




Пропоную не гаяти час та ознайомитись з темою наперед, переглянувши відео

«Друга світова в кольорі» - це 13-ти серійний документальний фільм, який розповідає про основні події напередодні та під час Другої світової війни. У фільмі розглянуті події Західноєвропейського і Східноєвропейського фронтів, Північно-Африканську кампанію та Тихоокеанський театр військових дій. 

Всі серії за посиланням 





Лекція 26. Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.). ЗНО з історії України




ЧЕТВЕР
02.04.2020 (Історія)
Тема уроку. Навчальний проєкт
Ліга Націй в умовах назрівання Другої світової війни: заходи задля збереження миру і причини неефективності.
Підготувати проєкт відповідно до теми (у довільній формі) 
Проєкт надіслати до 06.04.2020



П`ЯТНИЦЯ
03.04.2020 (Історія)
Тема уроку. Утворення осередків війни на Далекому Сході, в Африці та Європі
1. Переглянути всі відео матеріали
https://www.youtube.com/watch?v=rmjU1cfvyUw&feature=emb_logo
 та опрацювати параграф 18
2. Визначення понять і термінів запишіть у зошит.
3. Дайте відповіді на питання в кінці параграфу.
поняття й терміни: аншлюс, Мюнхенська угода, вісь Рим-Берлін-Токіо, політика умиротворення агресора
План уроку
 1. Напад Італії на Ефіопію.
https://www.youtube.com/watch?v=PiufyMqswkA&feature=emb_logo
2. Перебіг воєнних дій на Далекому Сході.


3. Формування осі Берлін Рим Токіо.
https://www.youtube.com/watch?v=OCAcdocVEZA&feature=emb_logo
4. Підготовки Німеччини до війни

Схема «Підготовка Німеччини до війни»
ПОНЕДІЛОК
16.03.2020 (Історія)
Тема уроку. Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.
1. Опрацювати параграф 16, п.5.
2. Переглянути презентацію https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/latinska-amerika-u-ro

3. Скласти "міні підручник" "Особливості розвитку країн Латинської Америки в міжвоєнний період"
4. "Міні-підручник" надіслати до 19.03. до 10:00 (можна надсилати скріншоти роботи)
 Додаткова інформація https://www.referat911.ru/Istoriya/latinska-amerika-v-pslyavonnij-perod/272092-2590050-place1.html 


ЧЕТВЕР
19.03.2020 (Історія)
Тема уроку. Практичне заняття
Азія та Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів

1. Опрацювати матеріали до практичного заняття у підручнику с.169-171.
2. Оберіть один із варіантів виконання завдань практичного завдання.

І-варіат
Дати відповіді на питання  до практичного заняття у підручнику с.169-171

ІІ- варіант

3. Результати роботи надіслати до 30.03. до 9:00 (можна надсилати скріншоти роботи)


П`ЯТНИЦЯ
20.03.2020 (Історія)
Тема уроку. Практичне заняття
Написання есе: Портрет національного лідера на тлі епохи: Кемаль Ататюрк, Махатма Ганді, Чан Кайші (за власним вибором)


Додатковий матеріал 
Чан Кайші https://www.epochtimes.com.ua/special-projects/around/chan-kajshy-istorija-kytajskogo-bonaparta-54420.html
Кемаль Ататюрк https://translate.google.com/translate?hl=uk&sl=ru&u=https://arbathomes.ru/article/biography-of-mustafa-kemal-ataturk/&prev=search
Махатма Ганді http://visionary.management.com.ua/government/mahatma-gandhi/


1. Опрацювати додатковий матеріал.
2. Написати есе, обравши одного з історичних діячів.
3. Повідомлення надіслати до 30.03. до 9:00 (можна надсилати скріншоти роботи)


Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)